Літо між сторінками: 5 книжкових новинок від видавництва #книголав

Літо – сезон, коли читання не потребує жодних виправдань: книжка ніби сама проситься до сумки разом із SPF, пляшкою води та окулярами. У цій добірці ми зібрали свіжі видання від #книголав під різні літні настрої – від ірландської романтичної комедії до української класики, яку саме час перечитати. Вам буде з чого обрати – для днів на пляжі, у потяг, що везе до нових місць і пригод, чи для вечора, коли нікуди не треба поспішати. Спільне в них одне: жоден із цих сюжетів не хочеться відкладати до вересня.

«Флірт», Джозеф Мюррей

Тара й Колін почали як ідеальна пара, але роки зробили з них двох чужинців під спільним дахом. Ми бачимо безліч схожих історій у реальному житті, та цього разу перед нами постане іронічна випадковість, що дасть героям новий шанс. Їхнім проблемам не було числа: неможливість завести дитину, шість років дрібних побутових зіткнень і тотальна втома побудували між Тарою й Коліном мур, крізь який не пробиваються змістовні слова. Кожен із них – окремо та потайки – реєструється в анонімному застосунку для позашлюбних знайомств, адже незнайомцеві набагато легше виливати душу. Та алгоритм робить те, чого не передбачав ніхто: зводить їх між собою зі стовідсотковою сумісністю.

До літературного дебюту Джозеф Мюррей писав сценарії та фільмував короткометражки. А сам роман створив у тотальному локдауні – звідси береться цікавий кінематографічний ритм і діалоги, які хочеться читати вголос. Критики відзначають рідкісний баланс: гумор у «Флірті» пропорційний чесності. Це романтична комедія для тих, хто любить сміх, перемішаний із болем, – і хто не боїться посміятися вголос і трішки поплакати під пляжною парасолькою.

«Клуб», Еллері Ллойд

Ласкаво просимо в «Дім» – мережу закритих клубів для знаменитостей без папараці, а отже, і без правил. На відкритті найамбітнішої філії, острівного курорту «Айленд Гоум», ви побачите зірок першої величини. А зазирнувши за лаштунки, зіткнетеся з прихованою конструкцією індустрії вечірок: ієрархією, секретами й залежностями. Далі – вбивство. Хтось знав забагато.

Цікавою цю книжку робить оптика авторів: за псевдонімом Еллері Ллойд ховається лондонське подружжя Колет Ліонс і Пола Влітоса. Колет свого часу була контент-директоркою Elle (UK) та редакційною директоркою Soho House, тому можна сміливо казати, що вона пише про світ закритих дверей зсередини. «Клуб» – бестселер New York Times і вибір книжкового клубу Різ Візерспун. Детектив із закритим колом підозрюваних – жанр, створений для спекотних вечорів.

«Королі і капуста», О. Генрі

Знову у тропіки, але з інакшим настроєм. Анчурія – вигадана країна в Південній Америці, куди їдуть ті, кому вдома стає затісно: консули-втікачі, авантюристи, скандальні співачки й розтратники з чужими грошима в саквояжі. Окремі новели О. Генрі тут складаються в цілісний роман, де кожна сюжетна лінія має фірмовий непередбачуваний фінал. Саме в цій книжці вперше зринає вислів «бананова республіка», що згодом почне розгулювати чужими сторінками без згадки автора.

Ще одна деталь, що додає текстам присмаку: найпродуктивніші роки найвідоміший новеліст світу провів за ґратами за фінансові зловживання і саме там відточив свій лаконічний іронічний стиль. Світова класика ідеального літнього формату: 224 сторінки, які легко читати уривками – між зустрічами з друзями, у транспорті чи в черзі за кавою. Для тих, хто любить іронію і не любить зобов’язань перед товстими романами.

«Розфарбуй будинок жовтим», Суссі Ені

Чотирнадцятирічний Квесі переїжджає з родиною в інший район Лондона та знаходить себе серед чужих облич і перебільшених очікувань. Прихистком для нього стає стара крамниця з назвою «Скринька маленьких чудес» – місце, де речі мають власну історію, а випадкові розмови природним чином переростають у дружбу між представниками далеких поколінь. Дитяча мрія тут переплітається з дорослою втратою, і жодна з них не зазнає знецінення.

Дебютний роман британсько-ганської письменниці здобув премію Somerset Maugham Award і потрапив до лонглиста Authors’ Club Best First Novel Award – рідкісний випадок, коли терапевтична проза не поступається літературній якості. Сучасний сюжет для поціновувачів корейської літератури й бакманівської атмосфери: з теплом, але без солодкавості. Найкраще читати там, де є трохи тиші.

«Конотопська відьма», Григорій Квітка-Основ’яненко

І наостанок – нагадування про класику, яка також може стати гарним доповненням до відпустки. Конотоп потерпає від посухи, сотник Забрьоха мріє про вигідне одруження, писар Пістряк – про владу, а громада тим часом вирішує, що в усьому винні жінки, і береться шукати відьму старим перевіреним способом: топлячи їх у ставку.

Квітка-Основ’яненко написав повість у 1830-х, але сатира на чоловіче марнославство й пошук зручної винуватиці читається так, ніби її дописали вчора. Додайте розкішну слобожанську говірку, народну демонологію і 152 сторінки, які ковтаються за вечір. Українська класика для тих, хто пам’ятає цю історію зі школи й давно готовий зустрітися з нею дорослим – без конспекту й без оцінки в журналі.

Фото: #книголав, фото обкладинки Instagram @mathilderavnc